«Хочуть на обмін у Росію». Репортаж із жіночої колонії, де відбувають покарання за шпигунство і зраду

Чи усвідомлюють засуджені за злочини проти національної безпеки України наслідки своїх дій? Чи відчувають вони каяття? В яких умовах живуть ув'язнені? Чому більшість із них хочуть потрапити на обмін і виїхати в Росію?

Про все це у репортажі з колонії.

У жіночій колонії на сході України утримують жінок, які скоїли різні злочини проти національної безпеки України: хтось співпрацював з Росією, а хтось репостив антиукраїнські відео і дописи.

«Тут є кілька категорій засуджених. Тут є засуджені, які підтримували дії агресора публічно, і є такі, які надавали місця розташування ЗСУ. Є такі, які співпрацювали, ті що конкретно – зрада. Є ті що приймали участь у проведенні незаконного референдуму в Херсонській області. Тобто є декілька категорій засуджених за різний склад злочину», –розповідає Артем Меркотан, старший інспектор групи соціально-виховної та психологічної служби в колонії.

Артем Меркотан, старший інспектор групи соціально-виховної та психологічної служби в колонії

Коли журналістка Крим.Реалії спілкувалась з жінками в укритті під час тривоги, то жінки відмовилися говорити відкрито на камеру. Запевняли, що їх засудили несправедливо, що вони ні в чому не винні, що вони лише виживали в окупації і отримували російську гуманітарку.

Більшість засуджених жінок переконують, що вони не мали вибору, бо опинились в окупації. Також кажуть, що не розуміли наслідки своїх дій, і вважають, що своїми репостами, проявами підтримки Росії нічого такого не зробили.

Жіноча колонія. Спілкування в укритті. Жовтень 2025

Артем Меркотан вважає, що засуджені не кажуть усієї правди, а також не повною мірою усвідомлюють свою відповідальність за злочини, які вони вчинили:

«Частково це може бути й так. Але вони не думали, що можуть бути для них такі наслідки. У них не було виходу? Основна маса могла ж виїхати, і бути б зараз у статусі внутрішньо переміщених осіб. А вони не могли цього зробити? Тому я не знаю, який в них мотив, тим паче, вони співпрацювали і очікували на «русский мир».

Отримують зарплату і живуть в «гарних умовах»

Це єдина в Україні колонія, де відбувають покарання жінки вперше засуджені за різні злочини проти національної безпеки.

Зараз покарання тут відбувають трохи більше 80-ти жінок, а розрахована колонія на 200 осіб.

Житлові корпуси колонії мають хороший ремонт, кімнати виглядають як звичайні житлові, є кухня з мультиваркою та холодильником, інтернет-класи.

Не камера, а житлова кімната

Старший інспектор групи соціально-виховної та психологічної служби Артем Меркотан пояснює, що жіночою колонія стала лише рік тому, раніше профіль був інший, тому і умови такі комфортні:

«Хочу зазначити, що ремонт не робився спеціально для категорії осіб, які скоїли злочини проти національної безпеки країни. Це ремонти робилися для засуджених інших категорій, засуджених за злочини з необережності, дорожньо-транспортні пригоди. Тобто це умови не для цієї категорії створювалися. Так склалося, що вони потрапили у ці гарні умови»

Жіноча колонія, де відбувають покарання жінки за різними статтями проти національної безпеки України

У засуджених є власні кошти на картках. Частина з них тут офіційно працевлаштовані і отримують мінімальну зарплату. Враховуючи податки, на руки вони отримують трохи більше 8 тисяч гривень.

Із зарплат і пенсій ув'язнених колонія утримує певний відсоток і розраховується за комунальні послуги – тепло і воду.

«Засудженим дозволено, щоб рідні пересилали кошти на їх особистий депозитний рахунок, також засуджені працевлаштовані у майстернях установи, вони виготовляють вироби з дроту. Також у нас є так зване господарче обслуговування, тобто засуджені працевлаштовані в їдальні та в лазнево-пральному комплексі», – розповідає співробітник колонії.

Жінки які працевлаштовані на кухні колонії

Згідно з нормами Кримінально-виконавчого кодексу дві години кожна жінка має відпрацювати в колонії на безоплатній основі: це прибирання прилеглої території, догляд за рослинами, розвантаження продуктів.

Продукти, засоби гігієни і те що їм ще потрібно, вони можуть замовляти в спеціальному магазині.

В спеціальних кімнатах з інтернетом, під наглядом, засуджені можуть скачати необхідну їм інформацію із мережі: відео, аудіо чи тексти. Дозволено користуватися планшетами – дивитися скачані фільми, наприклад.

Однак засуджені не мають можливості самостійно заходити в інтернет.

Є рада колективу засуджених, це активістки які допомагають адміністрації колонії.

70 % хочуть попасти на обмін і виїхати Росію

Не так давно Росія стала включати в списки на обмін громадян України засуджених за статтями «шпигунство» чи «зрада Батьківщини».

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими створив проєкт «Хочу к своим».

Жінки і чоловіки які хочуть потрапити в обмінні списки мають написати заяву на участь і дати згоду на оприлюднення своїх особистих даних.

Жіноча колонія, жовтень 2025

І таких бажаючих у цій жіночій колонії, більшість, приблизно 70 відсотків, каже старший інспектор групи соціально-виховної та психологічної служби Артем Меркотан:

«Там є певна процедура, щодо участі у проєкті «Хочу к своим», створений сайт. І там є певні моменти про те, що треба давати власну інформацію, згоду про використання персональних даних. Деякі засуджені відмовились, написавши прямі заяви до Координаційного штабу з метою уникнення, розповсюдження своїх даних або даних про своїх рідних. Але сайт працює за умови, якщо засуджена дає таку згоду, і це великий відсоток того, що вона попаде на обмін. І таких, бажаючих, 70% це точно, які хочуть на обмін»

Скрін-шот з сайту проєкту «Хочу к своим»

За інформацією проєкту «Хочу к своим» вже 34 засуджених українців потрапили на обмін і поїхали в Росію.

Скрін-шот з сайту проєкту «Хочу к своим»

Навесні 2025 року Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) брав інтерв'ю у одного з таких засуджених - Геннадія Параскевича, який помічений на сайті як такий що виїхав в Росію. Він працював лікарем і співпрацював з окупаційними російськими військами.

Випуск програми про нього можна подивитися тут.

Більшість із тих хто хоче потрапити на обмін і виїхати в Росію мають там родичів, або вони з тимчасово окупованих територій України, пояснює Артем Меркотан.

Кадр із відеоінтрев'ю зі засудженою мешканкою Херсону

Мешканка Херсону, з якою редакція поспілкувалася у колонії, розповіла, що вона заяву на участь в проєкті «Хочу к своим» не писала. Але дуже хоче, щоб її обміняли.

«Один раз вже був обмін. Чогось я не потрапила. Так, дуже хочу (потрапити на обмін - ред.). У мене там є родичі. У мене в Москві маршал, двоюрідний брат. Я можу легко його знайти, через міністерство», – розповіла нам Ірина, засуджена на 11 років за статтею «шпигунство».

Дивіться відео телепроєкту Крим.Реалії про цю колонію: